Неосяжність Всесвіту
Космос – це безмежний простір, що налічує мільярди галактик, кожна з яких містить мільярди зірок. Вік Всесвіту оцінюється приблизно в 13,8 мільярдів років, а він продовжує розширюватись. Це означає, що багато зірок і галактик, які ми бачимо сьогодні, вже могли змінитися або зникнути, поки їхнє світло досягло нас.
Чорні діри та гравітація
Чорні діри – одні з найбільш загадкових об’єктів у космосі. Їхня гравітація настільки сильна, що навіть світло не може вийти за межі горизонту подій. Вважається, що надмасивні чорні діри розташовані в центрах більшості галактик, включно з нашою, Чумацьким Шляхом.
Горизонт подій
- Це уявна межа, після якої ніщо не може повернутися з чорної діри.
- Розмір горизонту подій залежить від маси чорної діри.
Сонячна система
Наша Сонячна система складається з центральної зірки – Сонця, восьми планет, карликових планет і численних малих тіл, таких як астероїди та комети. Найближча до Сонця планета – Меркурій, а найдальніша – Нептун. Земля є третьою планетою від Сонця і єдиною, де підтверджене життя.
Умови на інших планетах
- Венера має температуру поверхні приблизно 460°C через парниковий ефект.
- Марс схожий на Землю, але його атмосфера набагато розрідженіша і прохолодніша.
- Юпітер – найбільша планета в Сонячній системі, яка має щонайменше 79 супутників.
Пояс астероїдів
Між орбітами Марса і Юпітера розташовується пояс астероїдів – зона, яка містить тисячі невеликих скелястих об’єктів. Вчені вважають, що вони можуть бути залишками “будівельного матеріалу” планет або фрагментами зруйнованих тіл.
Вихід людини в космос
Першою людиною, що відправилася в космічний політ, став Юрій Гагарін у 1961 році. З того часу людство досягло Місяця, запустило міжнародну космічну станцію та дослідницькі апарати до віддалених планет і меж Сонячної системи.
Міжнародна космічна станція (МКС)
МКС – це спільний проєкт кількох космічних агентств, де астронавти проводять наукові експерименти. Станція обертається навколо Землі приблизно 16 разів на день і слугує полігоном для дослідження мікрогравітації та довготривалого перебування людини у космосі.
Майбутні місії
- Заплановані польоти на Місяць з метою створення постійної бази.
- Місії до Марса задля пошуку слідів життя й колонізації.
- Вивчення позасонячних планет (екзопланет) за допомогою космічних телескопів.
Екзопланети
За межами нашої Сонячної системи вчені відкрили тисячі екзопланет, деякі з яких мають умови, потенційно придатні для життя. Космічні телескопи, такі як «Кеплер» і «Джеймс Вебб», допомагають виявляти і досліджувати ці далекі світи.
Методи виявлення
Найпоширеніший спосіб – транзитний метод, коли зірка трохи тьмяніє при проходженні планети перед нею. Інші способи включають вимірювання доплерівського зсуву та пряму візуалізацію.
Пошук позаземного життя
Вчені шукають біомаркери в атмосфері екзопланет – гази, типові для процесів живих організмів. Відкриття навіть мікробного життя за межами Землі стане проривом у розумінні нашого місця у Всесвіті.